fbpx

Международная программа развития ребенка, как способ повышения качества взаимоотношений между родителями и детьми

blank

Сергей КРАСИН

Тезисы в  материалах конференции
“Перспективные вопросы мировой науки”
(г. София)


“Международная программа развития ребенка, как способ повышения качества взаимоотношений между родителями и детьми”

Оригинал: украинский язык
Перевод: русский язык

Скачать оригинал можно по ссылке в конце публикации.

Сначала идет перевод на русский язык, затем оригинальный текст на украинском языке

Международная программа развития ребенка, как способ  повышения качества взаимодействия между родителями и детьми


Качественные взаимоотношения между родителями и детьми являются важным  условием как   эффективного воспитания, так  и полноценного развития ребенка. Они способствуют его интеллектуальному, социальному, эмоциональному развитию, стимулируют  раскрытие творческого потенциала, оказывают влияние на формирование личности. Поэтому тема улучшения  детско-родительских отношений все чаще становится предметом современных теоретических и практических исследований.

В настоящее время разработано много программ оптимизации отношений между родителями и детьми. Одни из них используют инструктивный подход, другие – фасилитативний.

В программах с  инструктивным подходом родителям предлагаются готовые образцы поведения, которые они могут использовать в своем  общении с ребенком.  Фасилитативний подход направлен на создание таких условий, в  которых появляется   возможность научиться принимать решения и осуществлять действия, максимально способствующие выполнению задач, направленных  на обучение и развитие ребенка. [3]

Международная программа развития ребенка (International Child Development Programme, сокращенно ICDP) использует именно фасилитативний подход и направлена на оптимизацию детско-родительских отношений. ICDP основана на восьми принципах качественного взаимодействия с ребенком.  Эти принципы объединены в три диалога – эмоциональный, посреднический и регулятивный. Эмоциональный диалог направлен на оптимизацию эмоциональной составляющей детско-родительских  отношений  и объединяет четыре принципа: любовь, следование инициативе, эмоциональную беседу и похвалу. Посреднический диалог направлен на оптимизацию передачи знаний и опыта и объединяет три принципа: концентрация внимания, придавание значения и расширение опыта ребенка. Основная цель регулятивного диалога состоит в том, чтобы научить ребенка контролировать себя во взаимодействии с окружающим миром и состоит из одного принципа: регуляция. [2]

Программа разработана для передачи  смысла этих принципов родителям в доступной форме, с использованием  практических примеров их собственного взаимодействия с детьми и дальнейшего обсуждения этого опыта в группах. Важно, что ICDP  не ограничивается только определением принципов взаимодействия, а, также,  направлена на повышение чувствительности родителей к детям и мотивацию участников к получению практических навыков общения с учетом возраста ребенка. [1]

На ранних стадиях взаимодействия матери с ее ребенком подчеркивается важность  в эмоциональной отзывчивости, взаимодействия лицом к лицу, в тактильном контакте. Это значит, что родители  тренируются  видеть и понимать выражение лица, жесты, язык тела, голос ребенка. Ведь  это  важное условие  понимания чувств и намерений ребенка  еще до того, как он выразит их с помощью  слов. [1]

Для того, чтобы родители более  эффективно сопровождали  ребенка на этапах взросления,  их стимулируют  к развитию    способностей,  направленных  на поддержку инициативы ребенка, принятие и признание его опыта, на  обучение и объяснение того, что происходит в его жизни. Такая поддержка дает возможность детям постепенно приобретать знания, необходимые для успешной адаптации в окружающем мире.

К важным составляющим  ICDP  относят позитивное восприятие ребенка и  отношение к нему, как к личности с потенциалом для развития и обучения.  Акцент в программе  сделан  на готовности родителей к  восприятию и принятию  потребностей ребенка в любви, признании, уважении, понимании. Из актов взаимодействия исключаются такие вещи, как недооценка, унижение, неприятие, равнодушие, непонимание. [2]  Вместо этого  предлагается эмпатическое единство. Важность эмпатического единства состоит в том,  что оно  помогает  родителям  увидеть потребности, удовлетворение или страдания ребенка таким образом, как они сами чувствовали бы их в подобных ситуациях. Это способствует  тому, что взрослый  начинает сочувствовать и разделять тяготы и радости ребенка. [2]

К важнейшей составляющей в работе  с родителями относят:  повышении чувствительности родителей к ребенку,   создание чувства доверия,  уверенности в своих  способностях  в воспитании детей.  Для этого в программе есть методы исследования того,  как родители  воспринимают  своих детей и методы диагностики  восприятия родителями  себя в роли воспитателей.

С помощью эффективного сопровождения, обмена мнениями, «положительной обратной связи», указаний только на положительные аспекты взаимодействия родителей и детей ICDP стимулирует проявление способностей  родителей к воспитанию. Программа   концентрируется на таких  аспектах воспитания, которые  создают  условия  гармоничного развития ребенка . С помощью техник и упражнений в ICDP созданы условия,  в которых актуализируется  уже существующий у родителей позитивный  опыт воспитания детей.

Также в Международной  программе развития ребенка  много  внимания  уделяется действиям педагога  в момент оказания помощи  родителям в вопросах  улучшения их взаимоотношений с детьми. Обращается внимание на способность  педагога осуществлять эту  деятельность и дальнейшее сопровождение.

С целью повышения результативности действий   педагога программа предлагает семь принципов развития чувствительности.  Принципы направлены на  поддержку  деятельности и повышение уровня самосознания родителей [2].

Оригинал на украинском языке

Міжнародна програма розвитку дитини, як засіб поліпшення якості  взаємодії  між батьками і дітьми

 

Якісні взаємостосунки між батьками та дітьми є важливою умовою ефективного виховання та повноцінного розвитку дитини. Вони сприяють її інтелектуальному, соціальному, емоційному розвитку, призводять до розкриття творчого потенціалу, впливають на формування  особистості. Тому тема оптимізації дитячо-батьківських  стосунків  все частіше стає  предметом сучасних теоретичних та практичних наукових досліджень.

Розроблено багато програм оптимізації стосунків між батьками та дітьми. В деяких з них  використано  інструктивний підхід, в інших – фасилітативний. В програмах з інструктивним підходом батькам пропонуються готові зразки поведінки, які вони можуть використовувати під час спілкування з дитиною. Фасилітативний підхід спрямовано на  створення умов, при яких батьки мають можливість навчитись приймати такі рішення  та здійснювати такі дії, які будуть максимально сприяти виконанню завдань з навчання та розвитку дитини.[3]

Міжнародна програма розвитку дитини (International Child Development Programme, скорочена назва ICDP) використовує саме фасилітативний підхід та спрямована на оптимізацію дитячо-батьківських стосунків.  Вона  заснована на восьми принципах якісної взаємодії з дитиною. Ці принципи  об’єднані в три діалоги – емоційний, посередницький та  регулятивний. Емоційний діалог спрямовано на оптимізацію емоційної складової дитячо-батьківської взаємодії та об’єднує чотири принципи: любов, слідування ініціативі, емоційна бесіда та похвала. Посередницький діалог спрямовано на оптимізацію передачі знать та досвіду та об’єднує три принципи: концентрація уваги, надання значення та сенсу, розширення досвіду  дитини. Регулятивний діалог спрямовано на те, щоб навчити дитину контролювати себе у  взаємодії з навколишнім світом та складається з одного принципу: регуляція.[2]

Програма розроблена для передачі сенсу цих принципів батькам у доступній формі, із застосуванням практичних прикладів з їх власної взаємодії і подальшого обговорення цього досвіду в групах. Важливо, що програма  не обмежується  тільки визначенням принципів взаємодії з дітьми, а спрямована на підвищення чутливості батьків до дітей  та мотивацію учасників до  отримання практичних навиків взаємодії з урахуванням віку дитини. [1]

На ранніх стадіях взаємодії між матір’ю та її дитиною підкреслюється потреба в емоційній чуйності, спілкуванні з допомогою взаємодії віч-на-віч, в  тактильному контакті. Це означає, що ми тренуємося бачити і розуміти вираз обличчя, жести, мову тіла, голос дитини. Це є важливою умовою для розуміння почуттів та намірів дитини ще до того,  як вона висловить їх на словах. [1]

З метою ефективного супроводу дитини на етапах дорослішання   батьків заохочують розвивати в собі здатності, які спрямовані на  підтримку ініціативи дитини,  на прийняття та підтримку її досвіду, навчання та пояснення того, що відбувається в її житті. Така підтримка дає можливість дитині поступово розвивати в собі знання, необхідні для адаптації до потреб навколишнього світу.

Важливою умовою програми є позитивне сприйняття дитини. Ставлення до неї, як до особистості з потенціалом для розвитку та навчання.  Наголос ставиться  на готовність батьків то сприйняття потреб дитини в любові, визнанні, повазі,  розумінні тощо.  Це означає що батьки розвивають здатність   ставитися до дитини належним чином. Мається на увазі виключення з актів взаємодії таких  речей, як недооцінювання, приниження, неприйняття, байдужість, нерозуміння. [2] Замість цього пропонується емпатична єдність. Емпатична єдність  дуже важлива, так як дозволяє дорослим  бачити потреби, задоволення або страждання дитини так, як вони самі  відчували б їх в подібних ситуаціях. Завдяки цьому людина починає співчувати і розділяти тяготи і радості дитини. [2]

Найважливішою складовою роботи з батьками  є  такі напрямки, як підвищенні чутливості батьків до дитини та створення почуття довіри і впевненості у них до своїх власних здібностей у вихованні дітей. Для цього в програмі є  методи з’ясування картини сприйняття батьками своїх дітей та методи з’ясування того, як вони бачать та сприймають себе в ролі вихователів.

За допомогою ефективного супроводу, обміну думками, «позитивного зворотного зв’язку», вказівок тільки на позитивні аспекти взаємодії батьків з дитиною програма сприяє реалізації власної здатності батьків до виховання та  концентрується на тих аспектах практики виховання, які є істотними для створення умов гармонійного розвитку дитини. Завдяки створенню умов для  залучення батьків до  вправ і видів діяльності, які засновані  на їх власному досвіді, програма сприяє позитивним змінам в практиці виховання, фундаментом для яких є вже наявний та самостійно  досягнутий батьками досвід.

Також міжнародна програма розвитку дитини приділяє значну увагу тому, як під час надання допомоги батькам з питань поліпшення їх взаємин з дитиною  поводиться сам педагог. Як він підтримує діяльність та здійснює супровід. З метою підвищення дій педагога програма  пропонує сім принципів розвитку чутливості, які роблять акцент на підтримці  діяльності та самосвідомості батьків. [2]

Література

  1. Хундейде, К. Восемь принципов хорошего диалога: Программа ICDP для помощи родителям / К. Хундейде; Пер. с англ. М. Никоновой. – СПБ.: ИРАВ, 1999. – 12 с.
  2. Хундейде, К. Направляемый диалог: Пособие для программы  ICDP по развитию чувствительности / К. Хундейде; Пер. с норв. М. Никоновой. – СПб.: ИРАВ, 1999. – 117 с.
  3. Isaeva O. M., Vilkova E.N. Early psycho-social intervention program WHO/ICDP as an effective optimization method for child-parental relationships / Prosedia – Social and behavioral Sciences Vol. 233: Fifth Annual International Conference “Early childhood Care and Education”, 12-14 may 2016, Moscow, Russia, ELSEVIER, 2016. 423 – 427
Кинотерапия
0
Ваша корзина
  • Корзина пуста.