Режисована фільмотерапія
За матеріалами книги Сергія Красіна
«Вступ до режисованої фільмотерапії» С. 30-33
Режисована фільмотерапія – це система методів, що сприяють духовному та психічному зціленню клієнта, набуттю ним необхідних знань, умінь і навичок під час роботи з його реакціями, отриманими до, під час і після перегляду кіно, мультфільмів, шоу, кліпів та будь-якого іншого аудіовізуального ряду.
На відміну від звичайного перегляду, у якому через образи фільму глядач зустрічається тільки з тим, що режисер і актори намагаються донести з екрана, методи режисованої фільмотерапії створюють умови, у яких завдяки образам фільму клієнт зустрічається із самим собою. У цілісному просторі терапії тимчасово припиняється окреме існування фільму з певним сюжетом та акторською грою. Клієнт припиняє бути просто глядачем, із його запитами, бажаннями та мріями. Психічна, духовна, емоційна, ментальна реальності клієнта та фільму об’єднуються в момент терапії в єдину зцілюючу реальність, у якій клієнту відкривається його неусвідомлений внутрішній світ. Це реальність, у якій клієнт отримує важливі для нього відповіді, проживає непрожиті емоції, установлює контакт із собою або з однією зі своїх субособистостей, розкриває свій потенціал. Терапевт присутній у цій реальності як спостерігач, він спрямовує зусилля клієнта/пацієнта.
Завдання фільмотерапевта – за допомогою методів режисованої фільмотерапії створити терапевтичний простір, із якого клієнт вийде більше здоровим.
Підготовка фільмотерапевта включає:
- розуміння специфіки впливу кіно на глядача;
- знання особливостей сприйняття фільму клієнтом;
- володіння принципами ведення фільмотерапії;
- уміння організувати терапевтичний простір із чітким розумінням своєї ролі як терапевта в кожній сесії та на кожному етапі терапії;
- володіння навичками використання стратегій, прийомів, технік та інших алгоритмів режисованої фільмотерапії.
Що виражає назва методу
Чому ми використовуємо термін «фільмотерапія», а не «кіно терапія»?
Зазвичай терміни «фільмотерапія» та «кінотерапія» розглядають як синоніми. Але якщо говорити про терміни «кіно» і «фільм», то другий набагато точніше висловлює суть того, що відбувається в режисованій фільмотерапії. Поняття «фільм» ширше, ніж поняття «кіно». Будь-яке кіно – це фільм, але не кожен фільм – кіно.
Є кінофильм, є мультфильм, є аматорський відеофильм. Кліпи та шоу теж можна розглядати як фільми зі своїми особливостями. Режисована фільмотерапія працює з усіма видами кіно й мультфільмів, кліпами, шоу, рекламою, аматорськими відеороликами. У назві «фільмотерапія» відображено саме цей сенс.
Значення терміну «режисована»
Одна з основних професій у кінематографі – режисер. В ін керує процесом створення фільму, відповідає за художню, ігрову, сценічну складову. Завдяки його керівництву задається певний дух фільму, надається сенс образам. Саме із цією енергією взаємодіє глядач під час перегляду. Але процес фільмотерапії – це не просто перегляд фільму. Це простір, у якому людина зустрічається із собою. І завдання фільмотерапевта – створити такі умови, у яких ця зустріч матиме терапевтичний ефект. Ми використовуємо для цього термін «зрежисувати терапевтичний простір». Перегляд та подальша робота з опорою на образи фільму проходить за спеціальними алгоритмами, які називають режисерськими прийомами.
У режисованій фільмотерапі виокремлюють чотири напрями:
- Терапія методами режисованої фільмотерапії.
- Консультування методами режисованої фільмотерапії.
- Режисований фільмотренінг.
- Режисований фільмокоучинг.
Кожний напрям має свої цілі, завдання, способи та механізми роботи, а також свої можливості й обмеження. Терапевт режисованої фільмотерапії має володіти всіма чотирма напрямами роботи й мати навички визначення найбільш ефективного способу в кожному окремому випадку.
