Будучи дипломованим психологом, коучем ACC ICF, працюючи з клієнтами, командами та студентами, завжди полюбляла творчий підхід у створенні навчальних і тренінгових програм. Ще в інституті приділяла чималу увагу арт-методу, навіть звернулася до нього в дипломній роботі на тему: «Посттравматичний стресовий розлад у ветеранів військових дій», використовувала в практичній частині елементи арт-терапії. Цей інтерес не зник і надалі. Саме тому одного разу я стала ігротехніком, автором психологічних ігор і квестів. А потім знову пішла освоювати арт-терапію й арт-коучинг.
Навчаючись на програмі в Олени Тараріної, я дізналася про кінотерапію. Чесно кажучи, часто використовувала в тренінгах і до цього фрагменти кіно, реклами, мультфільмів та іншого кіноматеріалу, проте не була знайома з методом. Завдяки кінотерапії дізналася про метод режисованої фільмотерапії.
Зараз пройшла 2 ступені – базовий і перший. Можу запевнити, що можливості методу я бачу дуже широкі. Це стосується й аудиторії, із якою можна працювати, і вікових норм, і видів кіноматеріалу, і кола завдань, які можна виконувати.

Резюмуючи свої інсайти та ресурс РФТ, можу схарактеризувати метод як м’який, екологічний, із широким спектром застосування, що має результативний та накопичувальний ефект як для клієнта, так і для терапевта. Метод дозволяє створювати значні за обсягом тренінгові програми, урізноманітнювати досвід клієнтів і команд в опрацюванні актуальних завдань. Є гарною підтримкою для клієнтів між зустрічами із терапевтом, коучем, психологом.